Українські журналісти продовжують отримувати ексклюзивну інформацію з найбільших аукціонів і антикварних салонів світу. Ми вже розповіли про кілька унікальних предметів, що несподівано вигулькнули на торгах, знову зникнувши у таємничих приватних колекціях. А попереду ще чимало відкриттів! Ми зв‘язалися з відомим колекціонером, отаманом Американського козацтва, представником журналів "Музеї України" і "Нова Січ" у США Сергієм Цапенком.
- Пане отамане, останнім часом на різних аукціонах часто виникають предмети, що мають символічне значення для українців і росіян. Як Ви це поясните?
-Іде швидка зміна поколінь. Відходять останні живі учасники бурхливих подій початку минулого віку, їх діти… Як правило, це були патріархальні православні родини з Росії і України першої хвилі еміграції. В їх будинках зберігаються унікальні речі часів козаччини,російської корони, визвольного руху… На жаль, нові покоління емігрантів повністю американізовані. Для них гроші важливіші за всі традиції і принципи. Я поки-що не знаю випадку, коли ці молоді люди щиро і без будь-яких умов, передали б щось якомусь музею… Тільки продаж! У той же час, в Росії і Україні, виникли дуже багаті люди, для яких збирання національної старовини, стало справжнім хобі. Найбільшим попитом користується зброя, ікони, символічні речі, книги, документи… Ситуація парадоксальна! Ще двадцять років тому, з колишнього СРСР масово вивозилися витвори мистецтва, вони користувалися неймовірним попитом на Заході. А нині, навпаки! Ціни у США і Європі впали, ринок насичений, а в республіках колишнього СРСР шалений попит і дуже високі ціни. Ми намагаємося щось вихопити козацьке, українське. На жаль, наші можливості дещо обмежені… Запрошую до співпраці ділові кола з України!
-Ми щойно отримали фотографії унікального єгерського ножа часів Миколи І…
- Так, цю зброю було продано в Росію на замовлення дуже відомого депутата-колекціонера зброї… Ціна – 41.751.90 доларів. Златоуст. Майстер – Іван Бушуєв або Іван Бояришніков. Довжина – 505мм,лезо-340х44мм,ножни-363мм. Правильно називати не ніж царя, а єгерський ніж офіцера «Царской Охоты Николая 1». Цією зброєю добивали пораненого звіра. З Вашого дозволу дозволю розлогу цитату про чини тієї епохи: «Для заведования дворцовыми делами учреждена была Придворная контора; наряду с ней стояли Главная дворцовая канцелярия, ведавшая дворцовых крестьян, Гоф-Интендантская контора, в которой сосредоточено было заведование дворцами и садами, и Камер-Цалмейстерская контора, которой вверены были убранство и меблировка дворцов. Придворная охота подчинена была Придворной конторе в 1741г.
Император Александр I сократил штаты и расходы, упразднил П. канцелярию (указ 18 декабря 1801 г.) и внес коренные изменения в положение камергеров и камер-юнкеров. В 1856 г. число П. чинов умножено установлением звания обер-форшнейдера. В настоящее время придворный штат состоит из П. чинов и П. служителей. Среди П. чинов различаются первые и вторые чины Двора. К первым чинам Двора принадлежат: обер-камергер, обер-гофмейстер, обер-гофмаршал, обер-шенк, обер-шталмейстер, обер-егермейстер, обер-форшнейдер; ко вторым чинам Двора — гофмейстеры, шталмейстеры, егермейстеры, обер-церемониймейстеры, гофмаршалы. За ними следуют церемониймейстеры, камергеры и камер-юнкеры. Первые чины двора приравнены по табели о рангах к гражданским чинам второго класса, вторые чины Двора — к гражданским чинам третьего класса, церемониймейстеры — к гражданским чинам пятого класса; звания камергеров и камер-юнкеров не присваивают никаких гражданских чинов.
К 1 января 1898 г. П. штат Его Величества составляли 16 первых чинов Двора (3 обер-камергера, 7 обер-гофмейстеров, 1 обер-гофмаршал, 1 обер-шенк, 1 обер-шталмейстер, 2 обер-егермейстера и 1 обер-форшнейдер), 147 вторых чинов двора (41 гофмейстер, 22 шталмейстера, 9 егермейстеров, 2 обер-церемониймейстера, 1 гофмаршал, 21 человек в должности гофмейстеров, 35 человек в должности шталмейстеров и 16 человек в должности егермейстеров), 12 церемониймейстеров, 13 человек в должности церемониймейстеров, 176 в звании камергеров и 252 в звании камер-юнкеров Делопроизводство по управлению делами великокняжеских дворов сосредоточено в конторах, заведование которыми поручено управляющим (заведующим) конторами. Сверх поименованных лиц, при большей части великокняжеских дворов положен Придворный штат.
"Брокгауз и Ефрон"
-Виходить, ніж належав «за штатом» комусь з придворних?
-Скоріш за все. Потім ніж зберігався в родині. Революція, еміграція.Врешті-решт, США. Аукціон. І знову Росія. Цікаво,що царські полювання проходили в Єгерській слободі. Вона виникла десь у 1857-60 роках, через перенесення Царського полювання в Гатчину з Петергофа. Олександр ІІ був заядлим мисливцем. Саме при ньому полювання стало дійсно царською забавою. Там було створено цілий музей полювання, знищений більшовиками 1917 року. Доля цінних експонатів невідома. Може наш ніж звідти? Тут можна цілий детектив створити…
-Ми сподіваємося на подальшу співпрацю! Адже наше спільне полювання на старовинні експонати, що якось стосуються України, тривають!
-Головне – ми отримуємо оперативну інформацію з різних країн. Якісні фото. Дякуючи сайтам «Нова Січ», «Музеї України», «SecondUSA” історики, краєзнавці, колекціонери дізнаються про невідомі до того, широкій громадськості, факти. Ми отримуємо слова подяки від сучасних зброярів, дослідників, військових, всіх, хто цікавиться минулим. Думаю, скоро натрапимо на щось сенсаційне. І раптом, зможемо повернути на Україну…
Віктор Тригуб, редактор журналів «Музеї України» і «Нова Січ»
