Колекція генерала Бабича.

Ми вже писали про неймовірний успіх української розвідки у США. У вересні 2007 року, помер онук легендарного козацького генерала Валерій Бабич. Що очолював службу безпеки Казаческого народного освободительного движения. Навесні, він раптово впав в кому. Після цього почалися дивні події.

До сестри Бабича приїхав такий собі краснодарський видавець Миронов, якому всі дуже вірили. Втерся в довіру. Отримав доступ до секретних архівів КНОД, що зберігалися у підвалі в тайнику. Три дні в них рився...

До чого тут українські журналісти?

Ми про це все, вірніше, про легендарну операцію "Козацькі регалії", багато писали. І про шаблю Мазепи. Про булаву Сірка. Канадський вузол... Згадали легенду про 80 возів золота і діамантів, що склали основу золотого запасу КНР і були заховані на Кубані, в Адигеї та Україні. Скарб оцінили у 150 млрд. доларів. Наївні журналісти з часописів "Нова Січ" та "Музеї України", прихопивши ящик горілки, сміливо рушили на розшуки. В степи і до моря. Поки-що нічого не знайшли. Горілку випили.

Після цього, спецслужби кількох країн, що спостерігали за операцією з усмішкою, спровокували справжню гонку. Почалося небачене міжнародне полювання за архівами з картами і певними кодами. Ці документи були розпорошені в кількох приватних зібраннях. Нам почали активно зливати інформацію. З усіх боків.

Дуже швидко російські і американські спецслужби, вирахували онука  козацького генерала. Валерій Бабич очолював службу безпеки Козацького народного освободительного движения. Багато чого знав саме про період Другої Світової війни. Зібрав потужний архів, де збереглися дуже важливі документи.

В травні 2007 року він впадає в кому. Помер у середині вересня. Дивна транспортна фірма колишніх офіцерів КГБ в США. Контейнер. І неймовірний конфуз на американській митниці. Вантаж заарештували на прохання...української сторони! Наші теж включилися, зговорившись з американцями. До Росії відправився порожній контейнер!

 Архів було вивчено. Все, що зачіпає Україну, козацтво - а це більше 1000 кг документів, відправлено до Києва.

Чесно кажучи, ми про всі ті події, якось і забули. Життя дуже бурхливе... Та і від нас мало що залежить. Раптово отримуємо фотографії зброї з колекції В.Бабича! Дуже, до речі, цікаві! Робота кавказьких майстрів. 1840-50 рр. І де вони нині - невідомо. Сподіваємося, пливуть до України...

Спершу ми нічого не зрозуміли. Потім, випили пива, і до нас дійшло! Орієнтовний час відправки архіву Бабича з США - десь кінець вересня. Був корабель під українським прапором, чи офшорний, але теж наш.

Значить, днями він прибуває до Іллічівська чи Одеси? Отримувач - певна фірма, за дорученням МЗС. То зброя теж там? І де нагороди Бабича, вартістю у півмільйона доларів? Але, це так, думки вголос.

Іншими словами, слід очікувати якихось офіційних повідомлень про повернення певних історичних документів з діаспори?

Але, то все література. Реаліті-шоу. Є лише один матеріальний факт. Фотографії зброї з колекції генерала Бабича.

Насолоджуйтеся!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"